robofob: каченя з word (Default)

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів.

Читач Сергій хоче знати, як відмінювати назву міста Сколе.Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

Юрій Винничук
А чи не писав я колись, що на Фейсбуку найбільше політологів, істориків та філологів? Щоправда, в лапках. Бо серед них невігласи переважають. А однак і вони мають свою думку. І замість того, щоб свою тупу думку носити в задній кишені, вилазять з нею на люди та ще й потрясають, аби видно було всім їхній безнадійний рівень тамбовського інтелекту.

Та найкумедніше, коли починають рускоязичні признаватися у своїй любові до української мови. Бо україномовній людині якось незвично заявляти, що їй подобається українська мова, якщо вона у тій мові живе, нею мислить, читає чи й пише. Бо це, як признатися в любові до повітря чи води.Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

Фанати "букви, а не духу" навряд чи підвищують якість текстів, вважає американський лінгвіст і автор науково-популярних статей Стівен Пінкер.

Багато хто висловлює сильне занепокоєння якістю сучасного письмового мовлення. Цій темі присвячують книжки і статті, редактори отримують листи, а радіоведучі – дзвінки у студію, в яких критики не стримують своїх претензій.Read more... )

robofob: каченя з word (Default)
Автор Ольга БугайОльга Бугай
Я вам не скажу за всю Дніпропетровщину. Очевидно, що в різних містах, районах і селах мовна ситуація може різнитися. Навіть у Павлограді, Новомосковську та Підгородньому щоденні практики української різні.

Навряд чи можна говорити про тенденцію або науково обґрунтовану гіпотезу, але, судячи з мовної ситуації в цих трьох містах, виходить: що ближче до Дніпра й що менша кількість населення, то більше української.

Наприклад, Підгороднє містом у традиційному розумінні назвати важко: менше ніж 20 тис. населення й Google показує, що 14 км до Дніпра. Насправді це фактично передмістя обласного центру, яке майже зрослося з ним. Більшість підгородян працюють у Дніпрі або займаються своїми земельними ділянками, часто поєднуючи одне з іншим.Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

Автор Ольга Бугай Ольга Бугай

Традиційна історія про російськомовне місто й україномовні села та передмістя була притаманна й Дніпру. Щоправда, приблизно від початку 2000-х україномовну спільноту нечисленних музейників та умовних членів «Просвіти» й рухівців почала трохи розбавляти собою нонконформістська молодь.Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів.

Читачка Ольга запитує, які закінчення мають прізвища Гончар і Гузар у родовому та орудному відмінках.

У загальнонародній мові слово гончар належить до м'якої групи: гончар, гончаря, гончарем, як кобзар, кобзаря, кобзарем. Але в прізвищі письменника його відмінюють як іменник твердої групи: Гончар, Гончара, Гончаром.

Гузар – того самого походження, що й гусар – військовий легкої кінноти. І загальне слово, й прізвище є іменниками твердої групи, тому кажемо Гузар, Гузара, Гузаром.Read more... )

robofob: каченя з word (Default)
З хати по нитці – сирота у свитці

клад

Aug. 9th, 2017 07:40 pm
robofob: каченя з word (Default)
http://www.golos.com.ua/news/59275
Учора в Києві відбулося урочисте вручення Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського, якою щороку відзначають письменників і поетів за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів чи за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу. Цього разу премію присуджено Василю Степаненку за переклад з грецької мови поеми Віцендзоса Корнароса "Еротокрит", що вийшов у Києві у Національному видавництві дитячої літератури "Веселка". Василь Степаненко -- відомий поет, перекладач, член Спілки письменників України. Перші переклади Василя Степаненка з грецької були надруковані в сімдесяті роки минулого століття в журналі "Всесвіт". Поема-романс "Еротокрит" -- перший класичний твір новогрецькою мовою, який з'явився в епоху венеціанського панування в середині XVII ст. Найбільша цінність цього твору -- народна, чиста мова. Поема складається із 10 тисяч римованих строф-п'ятнадцатискладів, відомих також як "політична строфа". 1978 року рішенням ЮНЕСКО "Еротокрит" включено до переліку 300 шедеврів світової культури. Незважаючи на велику популярність поеми у Греції, її перекладено лише чотирма мовами: французькою, англійською, італійською. Четвертою мовою перекладу стала українська.
robofob: каченя з word (Default)
Вимкнув Радіо Ера. Суцільний "бучячь" і "пакрашьчєньня". Всі українці на Марс полетіли.
robofob: каченя з word (Default)

От про що мені найменше хотілося б писати, то це про національну ідею.

По-перше, м’яко кажучи, не дуже знаю, що це таке (приміром, бути українцем — це ж, здається, не ідея, а просто факт, і щоб виконувати такі-сякі громадянські обо­в’яз­ки або працювати для спільної справи, теж не треба спеціальної ідеї). По-друге, уже скільки про неї говорено, уже скільки є чудових формул, які мали її вловити та запровадити якщо не в життя, то бодай у свідомість народу, а вона собі залишається незалежною. Криється на папері. Та ще десь здогадно й тьмяно ширяє понад аурою мітингів. Реальне буття суспільства якось оминає. Ну то що ж: обходимося без неї. Не ми перші, не ми останні. Подивіться на світ. Яка національна ідея в сучасних німців, французів, англійців, іспанців, шве­дів, італійців, португальців? Не спостерігається. Не чути. Мовчать. І збірників не видають, ні наукових, ні популярних. А нібито ж була колись чи не в усіх своя національна ідея! Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

ЛЬВІВ. УНІВЕРСИТЕТ
Був 1955 рік, перший рік навчання в університеті...
На іноземній філології Львівського університету переважна більшість студентів на всіх чотирьох відділах — німецької, французької, англійської та філології класичних мов — походила із західноукраїнських сіл та містечок. Виняток — англійська філологія, де навчалося з півтора десятка російськомовних студентів, доньок військових та приїжджого високого начальства. На кафедрі німецької та французької філології їх було дуже мало. Усього на факультеті навчалося десь зо два-три десятки російськомовних студентів...
Загальні лекції викладали українською і російською мовами, приблизно наполовину. Російською читали зарубіжну літературу (проф. Чичерін), мовознавство (росіянка Каламова Н. А. і проф. Кротевич; цей мордував нас ученням Марра) та логіку (професор Бейліс). Вони читали свої лекції лише російською мовою, і нарікань в аудиторії не було. Однак щоразу, коли решта викладачів на загальних курсах починали лекцію українською мовою, тих два чи три десятки російськомовних студентів зчиняли галас: «Мы не понимаем!». Тоді, однак, і українці не стримувались і починали вигукувати, що й вони російської не розуміють. Дехто навіть наважувався нагадати, що живемо в Україні. Перемагали українці, бо хоч голоси їхні не були сміливі, але гомін був людніший і чутніший.
Я перші місяці також була на боці російськомовних, бо доводилося на ходу перекладати лекцію, щоб записати конспект більш звичною російською. Живучи, однак, у гуртожитку, я досить швидко опанувала українську і згодом уже не мала з нею жодних проблем. Гуртожиток дав мені поштовх до роздумувань над мовною дискримінацією: серед студентів факультету точилися гострі дебати, якщо не на національні теми, то принаймні про мовну ситуацію...
Там я познайомилася з Валентином, старшим за мене на один рік. Жив він у тому самому гуртожитку, що і я, вчився на третьому курсі історичного факультету. На противагу мені, він був уже тоді політично й національно зрілою людиною — наскільки зрілою може бути людина у двадцять один рік. Історичний факультет усе ж таки не іноземний, де жодною політикою не пахне. У нас було з ним кілька конфліктів про мову. Я питала: «Хіба не все одно, якою мовою у Львові вивіски на крамницях?». Йому було не все одно. Йому подобалося, що я любила Шевченка, й, може, тому він вважав, що я не зовсім безнадійна щодо виховання в національному питанні. Він завше купував квитки на Шевченківські вечори, а вони в той час були дуже бурхливі й національно-патріотичні. Мабуть, неабияку роль зіграло моє грецьке походження і неусвідомлена чутливість до національної дискримінації. В нашій хаті мама тихенько висміювала тих, хто зрікався свого: «Мама — грек, папа — грек, — казала вона, — а я русский человек». Отож Валентин мене успішно перевиховував.
----
Раїса МОРОЗ, "ПРОТИ ВIТРУ", Спогади дружини українського політв’язня

robofob: каченя з word (Default)

Костянтин Степовий
Раїса Мороз (з греків Донеччини), дружина українського десидента Валентина Мороза, пише:

"У школі багато не розводилися з приводу нашого національного походження. Жоден учитель — хоч поміж ними було багато місцевих греків — ні одним словом не прохопився ні про історію нашого поселення, ні про нашу мову, ні, тим паче, про далеку, чудесну країну Грецію, що з нею нам ніби й випадало «родичатися».

Щоправда, про мову говорили, і то майже на кожних шкільних батьківських зборах: учителі, а надто вчителька російської мови, намовляли не розмовляти з дітьми в хаті грецькою через те, мовляв, що учням важко буде засвоювати російську мову, а отже, й важче буде потім скласти іспити до вищого навчального закладу, важче пробиватися в житті.

Обидві школи в нашому селі (й одночасно районному центрі) були російські. Проте мало хто з батьків у ті часи міг дотримуватися вчительських настанов...Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

ukrinform.ua

...Невідомо, коли письменникові Федору Достоєвському забрела в голову «русская идея»...
Може, це було у гарячковому маренні Омської фортеці, де на нього наділи куртку каторжанина з жовтим тузом на спині? А може, у задусі гамбурзького казино, де він у нападі лудоманії протринькував в рулетку гроші, виручені за обручку і сережки своє молодої дружини?
І азартна гра та каторга знайшли в «русской идее» своє вираження.
А може, ця ідея народилася у розмові тет-а-тет з самодержцем Олександром II? І Достоєвський, як припустив наш земляк, філософ Лев Шестов, просто «опинився в ролі співця російського уряду, тобто він вгадував таємні бажання влади і потім щодо них згадував усі «прекрасні та високі» слова...»? На зразок нинішніх російських Проханова і Михалкова?
Усе це можна було б вважати далеким минулим, якби ця «ідея» досі не тримала наші душі у своїх тісних лабетах.
І я це не про Росію, я про Україну.
В «русской идее» Достоєвського три складові. Три якорі з минулого, які міцно вчепилися у нашу дійсність, прив'язали нас до російського світу, які заважають рухатися вперед, тягнуть на дно.
У принципі, ми про них знаємо і навіть бачимо, але поки ще не розуміємо, як їх позбутися.

Read more... )

 

robofob: каченя з word (Default)

Муха з арчі і муха з обліпихи

У Палеарктиці, тобто Нетропічній Євразії з Середземноморською Африкою, найпоширенішими є середземноморська плодова муха Ceratitis capitata – бич усіх субтропічних садків, яка червивить усі персики, абрикоси, помаранчі та мандарини, але не витримує (на наше щастя) морозів. Дещо менш шкодоносними – але не менш відомими є вишнева муха, Rhagoletis cerasi, та її близька родичка динна муха,Carpomya pardalina, прекрасна й жорстока, як Серсі Ланістер.


Запаморочливо-чудова наукова проза ентомолога Віктора Корнєєва!

robofob: каченя з word (Default)

Борис Херсонский

Наближається серпень, а з ним традиційний книжковий ярмарок "Зелена Хвиля". Однією з традицій цього славетного одеського форума є не запрошувати на нього родину Херсонських, тобто мене й Люсю, яка понад усе, незалежно від того, скільки книжок виходило в нас протягом року.
Для цього є поважні причини.

По-перше я не одесит, бо народився у Чернівцях й "понаїхав" до Одеси тільки коли мені було три місяці.Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів.

Як перекласти українською мовою слова обаятельный і обоняние, запитує читачка Єлизавета.Read more... )

robofob: каченя з word (Default)
Налякав міх, то й торби страшно
robofob: каченя з word (Default)

Andrij Bondar
Друзі та знайомі, від яких я чую, що становлення української нації відбудеться не за мовним і не за культурним принципом, дуже мудро говорять – зі свого погляду вони, безперечно, праві. Маючи на увазі українську мову та культуру.

Вони не хочуть об'єднуватися навколо української мови та культури і всі потуги такого плану викликають у них внутрішній спротив. І я їх можу зрозуміти. У них є цікавіша – і мова, і культура. Українське – для них чуже й навіть чужинське, а тому глибоко нецікаве, хоч нібито вони давно живуть поруч із ним. Від нього можна відмахнутися, з нього можна посміятися, оголосити недолугим, звести до анекдота, етнографії, низького соціального стану тощо. Воно до них не промовляє і цінністю для них не є. Ніхто з них ніколи не переймається українським, час від часу нагадуючи, що вони вищі за всі ці тарганячі перегони і муки формування ідентичності. Вони навіть не помічають, коли роблять нам неприємно або боляче. Тому що їм не болить. Без нього вони можуть спокійно обійтись – і обходяться. Проблеми індіанців шерифа не турбують.Read more... )

August 2017

S M T W T F S
   12 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 19th, 2017 08:25 pm
Powered by Dreamwidth Studios