robofob: каченя з word (Default)
Автор Ольга БугайОльга Бугай
Я вам не скажу за всю Дніпропетровщину. Очевидно, що в різних містах, районах і селах мовна ситуація може різнитися. Навіть у Павлограді, Новомосковську та Підгородньому щоденні практики української різні.

Навряд чи можна говорити про тенденцію або науково обґрунтовану гіпотезу, але, судячи з мовної ситуації в цих трьох містах, виходить: що ближче до Дніпра й що менша кількість населення, то більше української.

Наприклад, Підгороднє містом у традиційному розумінні назвати важко: менше ніж 20 тис. населення й Google показує, що 14 км до Дніпра. Насправді це фактично передмістя обласного центру, яке майже зрослося з ним. Більшість підгородян працюють у Дніпрі або займаються своїми земельними ділянками, часто поєднуючи одне з іншим.Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

 Юрій Макаров

Ми це вміємо. Влаштовувати сварки на рівному місці. Чубитися там, де слід єднатися. Скидатися на тупих провінціалів. І виправдовуватися так, що краще промовчати б.

Цьогоріч мистецький фестиваль «Бандерштат» на Волині відзначав 10-річчя. Свято усталилося, набуло репутації, найвизнаніші рок-виконавці й культуртрегери вважають за честь брати в ньому участь, не останньою чергою через ідеологію заходу як у прямому (національні цінності, спадковість із героями Другої світової, звідси й назва), так і в переносному значенні: здоровий спосіб життя, цілковита відсутність алкоголю (його продаж у дні проведення свята просто припинено в усіх крамницях міста вольовим способом; рок-фестиваль без випивки і «трави» — це, безперечно, українське ноу-хау), бюджетний режим витрат відвідувачів, суцільний ­позитив...

Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

Юрій Макаров
Будьмо відвертими. Ну тобто зовсім відвертими. Ніякого братства із кримськими татарами до 2014-го в українському суспільстві не існувало. Було пасивне співчуття, не більше. Припустімо, серед інтелектуалів спостерігалася солідарність із лідерами їхнього національного руху, але вона нічого не визначала в практичному вимірі.

Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

От про що мені найменше хотілося б писати, то це про національну ідею.

По-перше, м’яко кажучи, не дуже знаю, що це таке (приміром, бути українцем — це ж, здається, не ідея, а просто факт, і щоб виконувати такі-сякі громадянські обо­в’яз­ки або працювати для спільної справи, теж не треба спеціальної ідеї). По-друге, уже скільки про неї говорено, уже скільки є чудових формул, які мали її вловити та запровадити якщо не в життя, то бодай у свідомість народу, а вона собі залишається незалежною. Криється на папері. Та ще десь здогадно й тьмяно ширяє понад аурою мітингів. Реальне буття суспільства якось оминає. Ну то що ж: обходимося без неї. Не ми перші, не ми останні. Подивіться на світ. Яка національна ідея в сучасних німців, французів, англійців, іспанців, шве­дів, італійців, португальців? Не спостерігається. Не чути. Мовчать. І збірників не видають, ні наукових, ні популярних. А нібито ж була колись чи не в усіх своя національна ідея! Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

Юрій Макаров
Не лаймо соціологів, вони грають, як уміють. Зокрема, йдеться про оцінку кількості українців, які жодного разу не були за кордоном.

Дані досліджень різняться в півтора рази, лишається оцінювати порядок цифр. Найсвіжіший результат оприлюднив днями Тиждень із посиланням на R&B: 69%. Але мене більше вражає інша цифра: відомий журналіст і мандрівник Богдан Логвиненко стверджує, що близько 40% українців ніколи не перетинали межі своєї рідної області. Це в середньому по палаті, а в східних областях, наскільки пам’ятаю, до 80%. Я колись бачив дві мапи: на одній кольором було позначено схильність населення до мандрів (у відсотках), на іншій — розподіл голосів на вікопомних президентських виборах 2010 року. Уявімо собі: відсутність бажання (або змоги?) поміняти ландшафт і голосування за Януковича збігалися, як дві репродукції однієї картини.Read more... )

robofob: каченя з word (Default)

Юрій Макаров

Ну хтось залишився все одно незадоволений. Є такі люди, є. Від мене не дочекаєтеся. Безвіз — це перемога, довгоочікувана, але від цього не менш блискуча. Так, я хотів би значно більшого поступу всередині країни. Наша дипломатія, точніше наш головний дипломат, ще точніше — наш найголовніший дипломат, набагато успішніша на зовнішньополітичній ділянці, ніж на фронті внутрішніх реформ, але зміна парадигми щось таки важить у символічному плані.

Read more... )
robofob: (мова)
http://tyzhden.ua/Columns/50/188249
Почнімо з того, що масштабів проблеми не знає ніхто. Ще раз, капслоком: НІХТО. Останній перепис населення проводився 15 років і 3 місяці тому: у попередню епоху, задовго до війни, двох Майданів і виходу на арену «покоління 91-го», тобто в зовсім іншій країні. Згідно з тим переписом ми мали трохи більш як 2/3 україномовних громадян і більш як 3/4 етнічних українців. Прибічники «русского мира», «спільного культурного простору» й свободи забивати болт на ближнього, навпаки, стверджують, що в побуті не більше ніж 40% співвітчизників послуговуються державною мовою, решта або російсько-, або суржикомовні. Це, так би мовити, крайні точки. Посередині окремі соціологи, які стверджують, що кількість україномовних коливається в межах 52–57%, причому точніше її виміряти неможливо, бо ті самі люди залежно від поточної суспільно-політичної драматургії віддають перевагу то одній, то іншій мові.

August 2017

S M T W T F S
   12 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 19th, 2017 08:26 pm
Powered by Dreamwidth Studios