(no subject)
ХІРОН
Високо гребінь свій підносить Ета
Понад зелені килими долин;
Кентавр творить — і сім очеретин,
І тонкий звук виказують поета.
І спів його — як тиховода Лета...
Його побожно п’ють Орфей і Лін,
І горя людського гіркий полин
Вмить перетворений на мед Гімета.
Давно забувши рідний свій табун,
Він звик до лікарства і лірних струн,
До людських слів і Фебового лавра.
Настроєний на мусікійський тон,
Він переміг звірячу хіть кентавра,
Друг смертних і богів, кентавр Хірон.
25.02.1922
Високо гребінь свій підносить Ета
Понад зелені килими долин;
Кентавр творить — і сім очеретин,
І тонкий звук виказують поета.
І спів його — як тиховода Лета...
Його побожно п’ють Орфей і Лін,
І горя людського гіркий полин
Вмить перетворений на мед Гімета.
Давно забувши рідний свій табун,
Він звик до лікарства і лірних струн,
До людських слів і Фебового лавра.
Настроєний на мусікійський тон,
Він переміг звірячу хіть кентавра,
Друг смертних і богів, кентавр Хірон.
25.02.1922