(no subject)
В ЖЖ, у Фейсбуці ми читаємо пости людей, які живуть і працюють у державі, в сотні разів злочиннішій за гітлерівську Німеччину. Коментуємо, вступаємо у дискусії з людьми, які за всіма існуючими людськими законами мають поділити долю гебельсівських писак. Якийсь стокгольмський синдром. Вони мають викликати огиду й острах, натомість ми споримо, доводимо щось. Тоді як довести їм щось неможливо. Це особливий вид хворої свідомости. Треба якісь ліки приймати перед спілкуванням з ними, захисні.
no subject
Хоча - так, якщо хтось за шість років не розібрався, що відбувається, то навряд чи вже його вдасться в чомусь переконати... Хіба що це зачепить особисто його. Та і то - не факт.
Ось вам відео, де російська бабця, яка прийшля до сміттєвого бака за "просрочкою", цілком щиро розповідає, що вона при Путіні прекрасно живе:
https://www.youtube.com/watch?v=Rm6SvxoMSuU
(на 3:45)