![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
May. 7th, 2017
(no subject)
May. 7th, 2017 02:30 amЯк хто не знав досі,
телеканал Enter film
і телеканал ІНТЕР
– це один гівноканал, і тече він з Москітянії
Не забрудніться
телеканал Enter film
і телеканал ІНТЕР
– це один гівноканал, і тече він з Москітянії
Не забрудніться
Юрій Макаров. День нашої перемоги.
May. 7th, 2017 03:17 amhttp://m.tyzhden.ua/Columns/50/191478
А зараз варто повернутися до усвідомлення дилеми: вдавати, що з усієї історії періоду 1920–1991 років до нас мають стосунок тільки Голодомор та УПА, чи все-таки погодитися вважати своїми усі звитяги й водночас усі облуди наших безпосередніх предків, визнати відповідальність за їхні подвиги, але так само за їхні помилки й злочини (так, так, злочини!), адже вони коїлися не без допомоги місцевих кадрів, а інколи за їхньою безпосередньою ініціативою. Повторюю, про це варто говорити окремо, довго, без спрощень і спекуляцій. А поки що проміжний висновок: так, це моє свято. Тільки не в тому жанрі, який склався в компартійних кабінетах, а згодом у тусовці московських політтехнологів. А в тому вигляді, як це відбувається в Європі. Де згадують жертв, зусилля, випробування, але й вищі прояви стійкості та мужності, за які предкам не мало би бути соромно перед нащадками. Не бачу, чому й чим ми маємо відрізнятися від європейців, у цьому зокрема. Час дорослішати, а День перемоги — додатковий привід і шанс.
А зараз варто повернутися до усвідомлення дилеми: вдавати, що з усієї історії періоду 1920–1991 років до нас мають стосунок тільки Голодомор та УПА, чи все-таки погодитися вважати своїми усі звитяги й водночас усі облуди наших безпосередніх предків, визнати відповідальність за їхні подвиги, але так само за їхні помилки й злочини (так, так, злочини!), адже вони коїлися не без допомоги місцевих кадрів, а інколи за їхньою безпосередньою ініціативою. Повторюю, про це варто говорити окремо, довго, без спрощень і спекуляцій. А поки що проміжний висновок: так, це моє свято. Тільки не в тому жанрі, який склався в компартійних кабінетах, а згодом у тусовці московських політтехнологів. А в тому вигляді, як це відбувається в Європі. Де згадують жертв, зусилля, випробування, але й вищі прояви стійкості та мужності, за які предкам не мало би бути соромно перед нащадками. Не бачу, чому й чим ми маємо відрізнятися від європейців, у цьому зокрема. Час дорослішати, а День перемоги — додатковий привід і шанс.Если ума нет...
May. 7th, 2017 02:01 pmOriginally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
bither at Если ума нет...
bither at Если ума нет......то он и не появится.
Это я по поводу идеи Шухевича вернуть в обиход вместо привнесенного Красной армией слова "евреи" исконно украинское слово "ж.д".
Я знаю, что слово ж.д является копией европейского jude и ничего страшного в себе не несет. Кроме одного - наши евреи сильно обижаются. В СССР, например, с нейтральной коннотацией употреблялось слово "негр", но я бы не советовал выходцу из союза так назвать афро-американца в Гарлеме или Бронксе. И не только там. Можно быстро увидеть Ленина.
ИМХО, люди сами имеют право выбирать, как им называться.
И когда господа невеликого ума и весьма сомнительной репутации, собирают целый слет для того, чтобы отмежеваться от антисемитизма, то несколько странным кажется вывод, что в случаях антисемитизма со стороны украинцев виноваты исключительно москали, а для того, чтобы дальше все шло хорошо, надо снова называть евреев ж.дами.
Можно много рассуждать о корнях взаимоотношений украинцев и евреев, евреев и поляков, украинцев и поляков, всех вышеперечисленных с русскими и немцами, но делать это надо с умом. Опираясь на опыт всего пережито (а пережиток было огогого!) за многие века, нужно подходить к правилам совместного проживания не с мерками нацдвижений 19 века, а опираясь на тенденции и практики века 21.
Я уж надеялся, что ума у наших сермяжных прибавилось, но - увы...
Когда во Львове шло переименование улиц, возник вопрос, как называть улицу Ж.довскую, исторически верно или что бы никого не обидеть, решили назвать Еврейской. Суть не поменялась, форма стала приемлемой.
Слова - это всего лишь слова.
Судят по действиям.
Но слишком много серьезных конфликтов начиналось с простых слов.
Не пора ли поумнеть?
Хороших всем выходных.
Это я по поводу идеи Шухевича вернуть в обиход вместо привнесенного Красной армией слова "евреи" исконно украинское слово "ж.д".
Я знаю, что слово ж.д является копией европейского jude и ничего страшного в себе не несет. Кроме одного - наши евреи сильно обижаются. В СССР, например, с нейтральной коннотацией употреблялось слово "негр", но я бы не советовал выходцу из союза так назвать афро-американца в Гарлеме или Бронксе. И не только там. Можно быстро увидеть Ленина.
ИМХО, люди сами имеют право выбирать, как им называться.
И когда господа невеликого ума и весьма сомнительной репутации, собирают целый слет для того, чтобы отмежеваться от антисемитизма, то несколько странным кажется вывод, что в случаях антисемитизма со стороны украинцев виноваты исключительно москали, а для того, чтобы дальше все шло хорошо, надо снова называть евреев ж.дами.
Можно много рассуждать о корнях взаимоотношений украинцев и евреев, евреев и поляков, украинцев и поляков, всех вышеперечисленных с русскими и немцами, но делать это надо с умом. Опираясь на опыт всего пережито (а пережиток было огогого!) за многие века, нужно подходить к правилам совместного проживания не с мерками нацдвижений 19 века, а опираясь на тенденции и практики века 21.
Я уж надеялся, что ума у наших сермяжных прибавилось, но - увы...
Когда во Львове шло переименование улиц, возник вопрос, как называть улицу Ж.довскую, исторически верно или что бы никого не обидеть, решили назвать Еврейской. Суть не поменялась, форма стала приемлемой.
Слова - это всего лишь слова.
Судят по действиям.
Но слишком много серьезных конфликтов начиналось с простых слов.
Не пора ли поумнеть?
Хороших всем выходных.
(no subject)
May. 7th, 2017 02:46 pmhttps://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1545243628821712&id=100000082686465
"Я в армії робив нотатки в записнику, записував вірші і т.д. латинкою, бо завше міг хтось туди зазирнути. Також цілі рукописи писав латинкою і висилав поштою батькам, а вони складали на купку. Пошту могли теж перевірити", – пише Юрій Винничук. Щось я не йму віри. У вісімдесяті ми в середній школі відмали неприємностей за листування з дівчатками-однокласницями латинкою. По-моєму, пиздить мистець.
"Я в армії робив нотатки в записнику, записував вірші і т.д. латинкою, бо завше міг хтось туди зазирнути. Також цілі рукописи писав латинкою і висилав поштою батькам, а вони складали на купку. Пошту могли теж перевірити", – пише Юрій Винничук. Щось я не йму віри. У вісімдесяті ми в середній школі відмали неприємностей за листування з дівчатками-однокласницями латинкою. По-моєму, пиздить мистець.
(no subject)
May. 7th, 2017 03:49 pm
Десятки, очевидно, раз поднятый вопрос.
Здесь, в ФБ очень много мата. Очень.
Иногда даже, сползающего с клавиш интеллигентных и немолодых женщин. Я матерюсь на письме редко. Только в стихах, прибегая к бранному слову, как к необходимому художественному средству. Ещё реже отвечая на нападки злых комментаторов.
Всё-таки, как ни крути, матерные слова это грязь. Вы говорите - это часть языка. Безусловно. Срамная. Нечистая часть.
ФБ - публичное пространство. Услышав матерьгу в троллейбусе - я делаю замечание матерящимся.
Речь - одежда разума.
В чём-же тогда отличие опрятного интеллигента от подзаборной пьяни?
У коментах БОГОНОСИЦІ вирішують складне теологічне питання: у яких випадках можна гратися в абамку в підїзді і як це краще робити
Здесь, в ФБ очень много мата. Очень.
Иногда даже, сползающего с клавиш интеллигентных и немолодых женщин. Я матерюсь на письме редко. Только в стихах, прибегая к бранному слову, как к необходимому художественному средству. Ещё реже отвечая на нападки злых комментаторов.
Всё-таки, как ни крути, матерные слова это грязь. Вы говорите - это часть языка. Безусловно. Срамная. Нечистая часть.
ФБ - публичное пространство. Услышав матерьгу в троллейбусе - я делаю замечание матерящимся.
Речь - одежда разума.
В чём-же тогда отличие опрятного интеллигента от подзаборной пьяни?
У коментах БОГОНОСИЦІ вирішують складне теологічне питання: у яких випадках можна гратися в абамку в підїзді і як це краще робити
Фотограф представляє "мальовничі зображення, зроблені в примітивному, неймовірному середовищі": портрети крамарів з квіткового ярмарку в Індії.
( Read more... )