Читанка

Нещодавно на персональному сайті члена Конгресу від Демократичної партії Ро Ханни був розміщений лист, датований 23 квітня. 56 конгресменів, що підписали звернення, висловлювали своє занепокоєння щодо антисемітизму і заперечення Голокосту. Відразу зазначимо, що Україні присвячена більша частина тексту.

Лист конгресменів спричинив широкий суспільний резонанс. Його цитували, обговорювали й коментували багато засобів масової інформації, як в Україні, так і за кордоном.
Почати варто з того, що в тексті листа міститься ціла низка невідповідних дійсності тверджень, або ж, як мінімум, некоректних формулювань.
В першому ж абзаці твердження про «підтримуване державою викривлення й заперечення Голокосту», що спостерігається в Україні, відвертим чином суперечить дійсності. Це звинувачення абсурдне. Нам не відомий жодний факт, коли б українська держава підтримувала заперечення Голокосту, в тому чи іншому вигляді. Маємо сумніви, що хто-небудь із конгресменів, що підписали лист, може назвати бодай один такий випадок.
На постсовецькому просторі в Україні найбільше зберігають пам’ять про жертв Голокосту, шляхом викладання, досліджень, меморіалізації. І держава все частіше підключається до цього процесу, а на рівні місцевої влади маємо дуже сильні приклади.

( Read more... )

Президія Вааду України
Київ, 9 травня 2018 року.

Джерело

( Comments |Comment on this)

Громадське продовжує проект «Мови. Незалежність», присвячений розвитку національних мов після розпаду СРСР. Як в Україні досі діють радянські механізми русіфікації? Чому іноземні студенти хочуть вивчати, але не можуть практикувати українську? І які є ознаки колоніальної ментальності в нашому повсякденному спілкуванні?

Про все це нам розповів професор Колумбійського універсітету, викладач української мови Юрій Шевчук( Read more... )

https://www.facebook.com/VJaroslaw/posts/1751067244963764
Ярослав Вішталюк:
Про "нєт нікакой разніци"
Про "ми нєт, а наши дєті заговорят"
Про "підтримку українського кінематографу"
Про "національний продукт"
Про "не подобається - зробіть самі"
І ще про багато інших "про" - дві цікавинки про українські, фільми, які вийшли цього року.
Вийшов-то фільм українською. Ми зробили український дубляж. Просто більшість акторів думають російською. Актору легше грати мовою, якою він думає. Він не думає – запам’ятав, не запам’ятав текст, а зосереджується на тому, що він робить. Можна довго і нудно вчити актора, але легше так, як зробили ми. Скажімо, Діма Ступка говорить і думає переважно українською, тому з ним було б легше. Але я не став заморочуватись, це був більш простий шлях
Це - режисер Шапарев про свій фільм "Правила бою", який вийшов в січні цього року. У нього знімались актори, які народились ще в СРСР, але 26 років прожили і пропрацювали в незалежній Україні.( Read more... )

( Comments |Comment on this)

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів:

"Я - американець українського походження, - пише Юрій Куріца, - і вивчив українську мову від моїх батьків, які емігрували до Сполучених Штатів після Другої світової війни". Читач цікавиться, коли вживати слово який, а коли - котрий.

Означальні підрядні речення приєднуються до головного сполучниками що або який. Наприклад: "Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться?" (Леся Українка). "Край села стояла хатина, яку оточували високі дерева" (з журналу).

Котрий у такій функції вживаний рідко. За допомогою цього займенника виділяємо щось одне з кількох: котра година, котрий із хлопців тобі подобається?( Read more... )

( Comments |Comment on this)

Роман МОТИЧАК:

Не так багато часу минуло, як Юрій Андрухович і Тарас Прохасько збурили суспільство. Емоції трохи вщухли, і саме час для тверезого погляду на ситуацію. Мовні питання завжди були болючими у цій країні, і не мені Вам їх ілюструвати. Я сам їх чітко відчуваю, коли приводжу дітей, виплеканих в україномовному середовищі, до галицького містечка, де запопадливі галицькі цьотки — з найкращих побажань, це поза всяким сумнівом — починають розмовляти з ними російською. А їх відповідь на питання, чому вони так роблять — у стилі "ну вона ж з Києва" — не залишає жодного вибору, крім як термінова практика голотропного дихання. Для уникнення кровопролиття біля церкви на Паску.

Але давайте відійдемо від емоцій і включимо критичне мислення. А коли ми це зробимо, то побачимо, що... українська мова стає безальтернативною в Україні. Можливо, у Львові чи в Івано-Франківську цього так не видно (і мій попередній абзац є свідченням того, що я це чітко усвідомлюю), але це дійсно так. Я це відчуваю. Я, україномовний у місті Києві. Аргументую.( Read more... )

( Comments |Comment on this)