Читанка

А чи багато було в лавах УПА російськомовних українців?

Юрій Макаров, "Криза як шанс":
Низка авантюрних казусів, як-от знімання з даху рятівника демократії або засвічування агентеси під прикриттям, створює інформаційний хаос, витісняючи із суспільної свідомості два найголовніших, найістотніших питання: як перемогти у війні й що робити потім із Донбасом? Перше хай радше обговорюють люди зі зброєю, а от стосовно другого кожен громадянин України мусив би мати власну думку...

Zen Antipop:
Питання до прихильників Саакашвілі, Сакварелідзе і Ко. А чи вважаєте ви нормльним, що організована ватага з іншої країни приїздить до нас і знову ж таки організовано та аґресивно заходиться розхитувати політичну ситуацію (причому переважно силовими та іншими провокативними методами), намагається спровокувати повалення чинної демократично обраної влади, та й взагалі не лише розповідає українцям, як їм треба жити, а ще й намагається взяти владу у свої руки й надалі чинити так, як ця організована група іноземців вважає за потрібне. Група, що вже називає Україну "наша страна"? Як на мене, той, хто спримає таку ситуацію як належне, просто страждає на прищеплений деяким українцям за століття бездержавності комплекс меншовартості, коли хтось не вірить, що українці можуть і повинні будувати своє життя у власній країні самі. Ні, я аж ніяк не відкидаю можливості залучення іноземних експертів, радників та інших фахівців, які б допомогли нам у перетворенні країни на краще. Але я цілковито проти того, аби ставити іноземців на найвищі керівні посади. І тим паче толерувати те, про що я написав вище. Процес національного та державного становлення (який зараз триває в Україні) — це дуже специфічний процес. Тож маю великі сумніви, що очолювати чи хоча б грати визначну роль у цьому процесові мають не самі українці, а така от група іноземців, які до того ж відмовилися від свого власного громадянства, ба більше, є переслідувані законом на своїй батьківщині. P.S. Якось я мав дискусію з керівником однієї (теж кавказької) діаспори в Україні щодо мови (цей пан виступав проти знеросійщення України). І коли я вказав йому на те, що взагалі-то вони тут гості, і не їм вирішувати такі питання, він нахабно заявив мені, що це "його країна". На моє питання, яким це чином вона "його", якщо він народився і жив десь там у своїй кавказькій країні, він мені відповів "ета мая страна, патаму шта каґда я там раділся, ета всьо бил Савєцкій Саюз". Як на мене, коментарі тут зайві.

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів.

Читач Сергій хоче знати, як відмінювати назву міста Сколе.( Read more... )

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів.

Читачка Ольга запитує, які закінчення мають прізвища Гончар і Гузар у родовому та орудному відмінках.

У загальнонародній мові слово гончар належить до м'якої групи: гончар, гончаря, гончарем, як кобзар, кобзаря, кобзарем. Але в прізвищі письменника його відмінюють як іменник твердої групи: Гончар, Гончара, Гончаром.

Гузар – того самого походження, що й гусар – військовий легкої кінноти. І загальне слово, й прізвище є іменниками твердої групи, тому кажемо Гузар, Гузара, Гузаром.( Read more... )

( Comments |Comment on this)