Таке собі

Розбійник Хімамура був дуже жорстокий. Зазвичай нікого не залишав живим із жертв. Одного дня Хімамура йшов стежкою, а на стезці сидів павук. Хімамура переступив через нього. За годину імперська сторожа вполювала й вбила Хімамуру, й він потрапив у пекло. Тисячу тисяч років Хімамура страждав у вогняному озері. Раптом зверху спустився манесенький павучок на хімамуриного лоба. І він побачив павутиння. Яке просторувалося зверху. Хімамура поліз по павутинці наверх, до саду Буцу. Але не він один бачив павутинку. Злодії, вбивці і китайці теж вхоплися і полізли до саду Буцу. Тоді Хімамура закричав "Геть від моєї павутинки, ви, прокляті вбивці, грабіжники й китайці!". У ту ж мить павутинка обірвалася і Хімамура впав у вогняне озеро. А Буцу заплакав.