![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
robofob... Для філолога... річ і геть-то неподобна беззастережно в усьому покладатися на готові поради мовознавчі, ще й надто - не намагатися пройти увесь шлях з'ясовування суперечливих та маловивчених аспектів мови самотужки, инакше кажучи підстрахувати старших колег. А це, погодьтеся, в умовах кількасотрічної жорсткої асиміляції нашого народу, коли теперішні науковці у словниках дозволяють собі плутати потопальника з потопельником, як відповідник на рос. "во всех отношениях" ставити виключно "у всіх відношеннях", лишаючи поза увагою близько семи наявних у мові питомих укрвідповідників, коли навіть викладачі вишів говорять "тим не менш", "неочікуваний", "відволікають увагу", "налаштовуються", "потрапляють у халепу", "нав'язують думки", а студенти, коли їм зводять на очі отаку-о притичину, кажуть "я вірю свойму прохвесорові", - в таких мовах, кажу, "підстрахувати" свого сивочолого колегу, дарма що достоту заслуженого, - справа чести. Окрім того, постеріг я в житті таку особливість: обізнаний мовознавець, д.ф.н, не маючи досвіду перекладацької праці та тривалого літературного редагування різноманітних тематик, може неабияк поступатися молодому перекладачеві або літредакторові з гарним мовним чуттям і ретельним у кожній мализні, хоч і без спецосвіти. Хотів би пояснити причину цього, проте, гадаю, ви про неї здогадаєтеся й без мене. То от, підходячи ближче до діла, я, обравши зазначений шлях "пройти самотужки", уздрів стільки всього цікавого та корисного (а пройшов лише трохи), що побачив, як уславлений Антоненко-Давидович "округлював" (уніфіковував), не говорячи про це читачеві, грубо кажучи, вживання лексем та сталих виразів, а Пономарів, про підхід якого (в деяких аспектах) не вельми схвально відгукувався, як на мене, стеменно видючіший за свого колегу Антоненко-Давидович, згадуючи його побіжно у своїх статтях, - чимало речей простих, на жаль, просто не знає. Для нього не зрозуміло звучить вираз "залучити голосної слави". Під час однієї розмови нашої він його спантеличив. "Ну, не голосна, а гучна слава, і не залучити, а зажити", - зауважив професор, д.ф.н. Отут і почав руйнуватися "міф", для мене особисто. Усі ті слова є й були у словниках у відповідних значеннях, усих їх не бракує в наших класиків та видатних перекладачів. Далі я прочитав низку порад Пономарева на БіБіСі, серед яких була й така. «Приєднуватися чи долучатися? - І те, й те. Це синоніми, тобто слова з близьким або тотожним значенням». Однак і наші класики, і словники з ілюстраціями говорять, що приєднуватися, як і прилучатися, можуть люди, а долучатися лише предмети. Ідімо далі. Як може зналий професор, обізнаний з мовленнєвою традицією, повсякчас уживати таку заразу, як «кшталт»??? Запозичений з німецької (польської) за радянщини не без допомоги «ледачої тямки та руки» перекладачів-«новаторів» та поширений вже в наш час від початківців та споживачів-мовників усякого штибу філологічного зазначений покруч не оминув і розум відомого мовознавця, дарма що той нібито має імунітет від дурного й наносного. Кштлт, мкртвн! 5 приголосних – одна голосна!!! І це з українським повноголоссям??? Ще й тоді, коли у нашій мові існує пречудове слово «зразок (взір)»? Тепер щодо «замовчування». Ось ви пишете: «Відомий український мовознавець Пономарев саме так перекладає російське "по умолчанию"». А я у вас запитую – навіщо він перекладає з російської, коли оригінал англійський??? Неприпустимо для бувальця перекладати з підрядника. Ознайомтеся з вихідним, оригінальним англійським словом, яке росіяни переклали як «по умолчанию», форма побудови – різна, суть – приблизно тотожна. Пересічний мовець, та ще й в умовах змосковщеного простору, анітрохи не мавши клопоту, калькує з рос. язика, а відомий мовознавець мавпує, як і кшталти та деякі инші вирази й слова, ступаючи в тропу споживачеві. А тепер прочитайте визначення слова «замовчувати» у словнику: «З певною метою приховувати, обминати мовчанкою що-небудь, не розповідати, не згадувати про когось, щось». Підкажіть, яким боком приміряти цю дефініцію до поняття «стандартно» (окрім цього існує близько 5 нормальних відповідників – виплід перекладачів – до англ. оригіналу)? Якщо маєте клепку, а я в цьому не сумніваюсь, то вона, як ведеться, відразу вказує людині, правильний напрямок. Працюйте з матеріялом і думайте – не наслідуйте сліпо зналого та авторитетного сучасника, насамперед в укрмові.
This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/317123.html. Please comment there using OpenID.
