robofob | (no subject)

В селі за Кільцевою дорогою. Дядечко. Стоїть перед античним "запорожцем". Руки в боки. В руці ганчірка. Стоїть. Мовчить. Хвилину. Дві. Три. Зрушив. Підійшов до античного "запорожця". Ганчіркою зняв капочку з вітрового скла. Ступив назад. Руки в боки. Стоїть. Дивиться.
У Вишневому... Знаєте Вишневе? У Вишневому ремонтують теплотрасу. П'ятеро здоровезних чолов'яг. Стоять перед викопаною іскаватером ямою. З ями пар парує. Один зрушив. Тицьнув лопатою в яму. І ступив назад. Другий закурив цигарету. Третій узяв руки в боки. Четвертий і п'ятий перезирнулися. Одночасно сказали "Блядь". Ремонтують теплотрасу.
На столі переді мною Четвертий том. У томі Руїна. Мова автора спокійна. Суха. Презирлива. Відсторонена. Наче не криваву Україну пише, а завод автозапчастин у місті Детройт, штат Детройт. Папір бідацький, сірий, з нього стирчать шкаралупи, букви бліді, наче з них кров випили графи Дракули. У двадцятому віці видавали двічи, в п'ятому році на Україні і дев'яносто п'ятому в Україні. Але я не читаю. Букви зливаються в чорну пляму. Мені видніше за Кільцевою дорогою і Вишневе... Знаєте Вишневе?