Інша Одеса
Jun. 30th, 2017 06:13 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Розмова з Борисом ХЕРСОНСЬКИМ
Нинішня розмова Z з Борисом Херсонським – про все: і про поезію, і про політику, і навіть трохи про психіатрію.
– Пане Борисе, Ви – російськомовний поет, вчилися і якийсь час працювали в Росії, живете в Одесі, етнічно не українець. Але при цьому займаєте виразну й активну проукраїнську позицію, яка унаявлюється навіть у тому, що пости на FB пишете українською мовою. Так було завжди, чи у Вас відбулася якась внутрішня трансформація? Якщо так, то коли і під впливом яких саме чинників?
– Тут не все точно. Так, я народився в російськомовній сім'ї. Вчився в Одесі, в російській школі, але з другого класу вивчав українську мову. І я дуже вдячний своїм батькам, які були начисто позбавлені снобізму щодо української мови й української культури. Перші вірші українською я намагався складати ще в школі. Невдало. Але і вірші російською у той час були, м'яко кажучи, невдалі. У медінститут я поступив в Івано-Франківську. Серед моїх інститутських друзів були цілком антирадянськи налаштовані хлопці й деякі викладачі. Я, своєю чергою, був початкуючим дисидентом. Зрозуміло, що лекції там я слухав українською мовою і розмовляв з друзями скаліченою українською. І це, а також читання української самвидавної (як і російської, і литовської) літератури сформувало мій світогляд. Зміни ж у мене сталися не щодо України, а щодо Росії. Сказати точніше – путінської Росії. Я навіть ставив собі питання – а чи може Росія бути нормальною державою? Чи може вона бути не путінською? Боюся, що ні. Які чинники? Я ненавидів СРСР. І що більше Росія ставала схожою на СРСР, то більше я від неї духовно віддалявся. Майдан, агресія, анексія – останні крапки.
no subject
Date: 2017-06-30 04:02 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-30 04:34 pm (UTC)Ну не в космос же їм летіти насправді :) Можна скільки завгодно міняти верховне хуйло, але їх самих же не поміняєш. Хіба на портвейн.
no subject
Date: 2017-06-30 08:09 pm (UTC)Хоч би яким матом я не крив Винничука, я все рівно вважатиму його геніальним письменником. Правда, сумніваюся в його здатності далі писати такі ж блискучі твори - шиза не сприяє літературним талантам. Але встиг він чимало. І одним зі справжніх шедеврів є "Місце для дракона". Там, пам'ятається, дракона теж переконували, що він - не філософ, а маніакальний вбивця, що йому неможливо жити в мирі з людьми, що він просто-таки зобов'язаний проявляти агресію... Цей роман важко читати - він справляє гнітюче враження. Читати Вас і таких, як ви, мені у сто раз важче, бо враження відповідно гнітючіше. Там я принаймі міг у будь-який момент сказати собі: розслабся, це ж лише художній твір, фантастика, вигадка. А тут я не можу собі такого сказати - я знаю, що це реальність, за псевдом "Робофоб" стоїть жива людина, не бот. І ця жива людина переконує росіян, що вони не мають жодних інших варіантів розвитку подій, як горлати "кримнаш" і воювати на Донбасі. Навіщо Вам це все? Ви хочете видати дочку заміж за лицаря, чи якусь іншу мотивацію маєте?
no subject
Date: 2017-07-01 10:02 am (UTC)Ви мене з кимсь переплутали. Нічого подібного з моїх слів не виходить. Ось тут (http://lactoriacornuta.dreamwidth.org/190044.html) те саме іншими словами. До речі, ця точка зору дуже непопулярна у т. зв. р. лібералів. Мабуть тому вони дуже часто її обговорюють :)
no subject
Date: 2017-06-30 08:11 pm (UTC)---- якраз-таки в тому й родзинка, що це не гола логіка, а пропаганда й агітація. Гола чи прикрита - оцінювати не берусь, це вже не суттєво.