Капсула часу

[robofob]

Борис Херсонский

Наближається серпень, а з ним традиційний книжковий ярмарок "Зелена Хвиля". Однією з традицій цього славетного одеського форума є не запрошувати на нього родину Херсонських, тобто мене й Люсю, яка понад усе, незалежно від того, скільки книжок виходило в нас протягом року.
Для цього є поважні причини.

По-перше я не одесит, бо народився у Чернівцях й "понаїхав" до Одеси тільки коли мені було три місяці.

По-друге останні десять років я пишу дуже погані вірші, в яких немає нічого, крім секса та насильства. Ох, забув - ще й менторський (чи ментовський? - завжди я все плутаю!) тон.

По-третє я почав "мовкати" тобто розмовляти "чорновицькою
говіркою" - державною мовою України.

По-четверте я збожеволів від кохання до Одеської Інтелігенції.

Щодо Люсі-Понадусі, то вона проходить за статею "ЧР" (член родини) сталінського кримінального кодексу.

Традиція є традиція й я її ніколи не порушу. Т.є. з'явитися там для мене таке саме, як завітати до Криму.

Але я маю й власну традицію - протягом днїв ярмарку ми з Люсею робимо параллельні читання. Ми враховуємо, що це ганебний заколот проти Одеси, в якому нам зазвичай допомагає пані Галина Дольник Галина Дольник (Halyna Dolnyk).

То ж у суботу, 5го серпня у шість годин ми зробимо читання у Книгарні-Кав'ярні. Назва читань буде - "Чистосердечне визнання", бо ми маємо відкрито розповісти про усі наші криваві злочини. Це буде щось страшне!, не треба брати на читання дітей та нервових дорослих.

( Comments |Comment on this)