robofob | (no subject)

Switsh to English. Ukrainian is local, English is worldwide.

Як друга мова - звичайно, англійська. А перша - майже у кожної країни власна. Звичайно, якщо країна не була колись колонією. Та й то: не всі колонії перейшли на мову колонізатора

Все вірно. Але для минулих століть.

У двадцать першому мова у світі буде одна. Думаю, це буде якийсь піджин-інтернешнл інглиш. І ті, хто перейдуть на нього першими, матимуть набагато більше можливостей, ніж ті, хто будет пасти останніх. А перейдуть рано чи пізно всі.

Плюс ще один момент. Українська мова завжди буде, як би це сказати... дуже анти-кацапською. А йдучи в Рим чи з Риму, все одно знаходишся на римській дорозі. Це помилкова думка, что переходячи на українську, ми відходимо від російського інфопростору. Насправді ми переходимо на протилежний бік того ж вектору. Російський інфопростір ніколи не випаде з уваги україномовної спільноти. Не розчиниться у різноманітті інших тем. Подивіться, про що зараз більшість украиномовніх постів: про клятих кацапів. І справа не у війні, якщо взяти історичну українську литературу - там те ж саме. Чи страждання поневолених голодних селян, чи кляті москалі. А ось у английськомовному середовищі анти-кацапська тема автоматично розчиниться и перейде у статус загального моменту. Всім зрозумілого і тому не дуже цікавого.

Я дуже люблю українську, і у побуті у меня української... ну, половина точно. Якщо не дві третини. Але вважаю, що массово переходити треба на англійську.

Edited 2017-08-26 15:39 (UTC)

Китайців поки що більше :) А що до літератури, то якісь триста-чотириста років москітської тематики звісно визначний шар, але не вирішальний, зрештою, майбутнє – воно є. Так що я не лізтиму поперед батька в пекло з переходом на іншу, та й українська мені досі не зраджувала з місцевими іноземцями (вибачте за оксюморон).

Китайців більше за кількістю, але англомовні вочевидь домінують у сфері створення контенту/інфополя (у максимально широкому сенсі, від шоу-бизнесу до хай-теку та філософії). Втім, майбутня всесвітня мова цілком може бути й англокитайською, чому б ні. Я казав все попередне не до того, якою вона буде, а до того, що національним мовам как явищу залишилось в принципі небагато. Два-три покоління максимум. Тому триматися за мову як засіб збереження національної ідентичности - м'яко кажучі, дуже ризикований крок.

Або російською. Стирання відмінностей між селом і містом, чоловіком і жінкою. Океаном і суходолом. Однакові штани у всіх. Я не проти однакових штанів, навіть узагалі вважаю їх зайвими. Але не всі зі мною погодяться. Люди бо різні. Тому Едина Мова поки що не видається мені можливою. Саме внаслідок різноманіття. Чому стандартизація більш можлива, ніж урізноманітнення? Механізми зникнення мов більш чи менш відомі. Відомі й способи їх відродження. Маршувати в одному напрямку може й весело, але стане питання, хто його буде обирати й чи погодяться инші.

Розмови про єдину універсальну мову ведуться ще з початку 20-го століття. З того часу, може, й зникла якась регіональна (що теж не факт), але й відродилась як мінімум одна мова, яка вважалась вже мертвою, - іврит. Крім того, я спостерігаю, як жвавенько існує вже зовсім регіональна мова Platt Deutsch, про яку знають хіба що німці, розуміють тільки на півночі Німеччини, а розмовляють взагалі виключно на північному заході країни. Тож я б не покладалася на те, що швико зникнуть цілі національні мови в той час, як людство навіть від діалектів не поспішає відмовлятися. Людині притаманне прагнення виділятися з маси, виявляти свою індивідуальність. Мова - одна з форм індивідуальності. Бути ж "як усі", "нє вьісовьіваться" - це пережиток совка, який базується на суто біологічному виживанні: будь як усі то, може, минеться...

Edited 2017-08-27 10:04 (UTC)