(no subject)

[robofob]

Comments

[dark_hunter]

Китайців більше за кількістю, але англомовні вочевидь домінують у сфері створення контенту/інфополя (у максимально широкому сенсі, від шоу-бизнесу до хай-теку та філософії). Втім, майбутня всесвітня мова цілком може бути й англокитайською, чому б ні. Я казав все попередне не до того, якою вона буде, а до того, що національним мовам как явищу залишилось в принципі небагато. Два-три покоління максимум. Тому триматися за мову як засіб збереження національної ідентичности - м'яко кажучі, дуже ризикований крок.

[robofob]

Або російською. Стирання відмінностей між селом і містом, чоловіком і жінкою. Океаном і суходолом. Однакові штани у всіх. Я не проти однакових штанів, навіть узагалі вважаю їх зайвими. Але не всі зі мною погодяться. Люди бо різні. Тому Едина Мова поки що не видається мені можливою. Саме внаслідок різноманіття. Чому стандартизація більш можлива, ніж урізноманітнення? Механізми зникнення мов більш чи менш відомі. Відомі й способи їх відродження. Маршувати в одному напрямку може й весело, але стане питання, хто його буде обирати й чи погодяться инші.

[kipishansky]

Розмови про єдину універсальну мову ведуться ще з початку 20-го століття. З того часу, може, й зникла якась регіональна (що теж не факт), але й відродилась як мінімум одна мова, яка вважалась вже мертвою, - іврит. Крім того, я спостерігаю, як жвавенько існує вже зовсім регіональна мова Platt Deutsch, про яку знають хіба що німці, розуміють тільки на півночі Німеччини, а розмовляють взагалі виключно на північному заході країни. Тож я б не покладалася на те, що швико зникнуть цілі національні мови в той час, як людство навіть від діалектів не поспішає відмовлятися. Людині притаманне прагнення виділятися з маси, виявляти свою індивідуальність. Мова - одна з форм індивідуальності. Бути ж "як усі", "нє вьісовьіваться" - це пережиток совка, який базується на суто біологічному виживанні: будь як усі то, може, минеться...