robofob | Армагедон у сусіди, не у мене

Я не впевнений, що зараз це можна зробити. Бо накинуться всі, і скрізь буде те саме, що й на Донеччині. Але якщо цього не зробити, то нам гаплик. Оскільки ми цього не зробимо, то таки гаплик. Иншого рішення історія не знає. Або так, або Ірляндія. Тільки зважте, що там не джони булі, а ґавріли. Все, потяг зі "столипіними" відійшов. Рийте знов схрони, малароси йобані.
На вісімдесят дев'ятий рік у нас було п'ятнадцять відсотків інфікованих. Зараз вже двадцять шість, тобто на один відсоток більше, ніж тоді в Естонії. Ми не Естонія, і зараз трохи инша ситуація, з "ґрадами". З огляду на настрої, можна зливати воду. Все. Я викладаю мертву мову, як і збирався.
Що буде? А я скажу, що буде. Те ж, що й було. Два-три окремі полки, "Айдар", може "Азов", все менші й менші. Голод. Смердючі ями на Житомирщині. Рейди оновлених "дружин" з російськими командирами. Показові розстріли. Відключення води й електрики по бунтівних селах. Припинення постачання. Закриття хлібзаводу в Миргороді. Суцільні Морейри по єдиному каналу ТБ. Батальон "блакитних касок" у Львові в бронежилетах у три шари. Надцять батальонів, коломийців і ахметівців, винищуватимуть усе що ворушиться. І наприкінці чотири незалежні беззубі республіки типу Косового. З одним на всіх ізиком.
А якщо хто скаже, що буде инакше, плюньте йому в рило. Або зразу стріляйте. Вже можна.